Сидел я однажды с моим чечиком на скамейке, стали вспоминать прошлое. И тут у меня подкатывает на улицу одна крутая бабенка и говорит: "У меня свежие закладки, ту мач, давай закурим". Я, не будучи лыжником, согласился. Доллары в руках, радость в душе, ну куда круче-то?
Она стала вливать нам эту снежинку, мы глотнули и чувство нирваны захлестнуло нас. Моя душа превратилась в горячий апер, а сердце забилось мощнее, чем большая часть автомобильных двигателей российского автопрома. Лицо покрылось румянцем, словно налить на него литр гашиша.
Но история не закончилась там. Однажды, под действием конопли, мне в голову пришла идея: "Чечик, ну зачем нам такие тряпки, когда можно самому кататься на своей тачке?". Чечик вопросительно посмотрел на меня, но я был настроен решительно и ни в какие ворота ни ногами - учиться водить я всегда мечтал.
Прошло несколько дней, и я уже сидел за рулем своего старенького вазика. Когда я сел в машину, у меня прокатило тряпки от счастья. Я нажал педаль газа, и моя душа расставила крылья свободы. С каждой вставленной скоростью я ощущал себя все более и более классным гопником.
Ну а теперь расскажу, как я научился водить без страха. Я знал, что нужно выйти на улицу и сыграть в игру "кто быстрей у зебры". Это такой народный фольклор, когда гопоты устраивают гонки в самых опасных условиях. Когда ты находишься на машине, а справа и слева тебе гопоты, следишь за ними, маневришь и дерешься за первое место.
Примерно таким образом я освоил все "дизайны" городских перекрестков, понял, что не заявления - а действия нужны для того, чтобы покорять асфальт. Я постепенно понял, что вождение - это не только про красивые дрифты, но и о том, чтобы не привлекать внимание наряженных охранников, которые уже заранее радуются тому, какие неприятности тебе свалить за чтение номера с ошибкой.Но знайте, ребята, что за всеми этими приключениями скрывается еще одна сторона. Мир без контроля с точки зрения автомобилей - очень опасное место. Тем более, когда ты вкатил на своем богатыре по встречной полосе прямо во время режима "ту мачу" и тебе мерещится, что ты жив в Матрице и можешь делать все, что хочешь. Но это уже совсем другая история...
Прости, за чтение, если что, братан.
| Автор: | Роль персонажа: |
| Улица-Базарная | Наркоман гопник |
Всем классному тачистам и электроникам, осваивающим наркотическую нирвану, посвящается!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
| Вещество | Цена сейчас (в руб.) | Клад | Найдено |
|---|---|---|---|
| Марки NBOMe 3 шт. | 1999 | Моментальный | Мало |
| Метадон 0.5 гр. | 4890 | Доставка на район | В наличии |
| Героин VHQ 0,5 гр. | 4400 | Тайник | Доступно |
| Экстази Lamborghini (250 мг.) 2 шт. | 3200 | Свежая загрузка | В наличии |
| Кодеин 240 мл. | 35900 | Моментальный | Доступно |
| Метамфетамин (крис.) 1 гр. | 3890 | На выбор | В наличии |
| Мефедрон (мука) 1 гр. | 1950 | Новый адрес | В наличии |
| Кокаин (Колумбия) 0,5 гр. | 6200 | Надежный тайник | В наличии |
| Масло дистиллят ТГК 96% (WAX) 1 гр. | 8780 | в городе | Мало |
| Гашиш Ice-O-lator (Morocco) 0,5 гр. | 1890 | за городом | Мало |
| Амфетамин VHQ 1 гр. | 3260 | Премиум кладмен | Есть |
Чуваки, сегодня у меня произошло что-то космическое, залетел я на такую закладку, что аж вставило. Не знаю как так вышло, но найти дозу кокаина было проще простого.
Может, вы задумаетесь, зачем это мне нужно? Да все просто, когда у тебя появляется такая штука, как кислотка, ты начинаешь чувствовать себя непобедимым. Я решил провести ночь за игрой в доту, чтобы полностью погрузиться в это наркотическое опьянение.
Поставил кипиш на всех своих друзей и знакомых, чтобы они знали, что я сегодня недоступен. Это была моя ночь, моя живая легенда. Я собрался с мыслями и включил компьютер.
Вот тут-то я и почувствовал на себе действие этой хмури. Она вселилась в меня, и я стал непреодолимым богом на поле битвы. Вся комната была наполнена запахом этой смертоносной вещественности, но мне было все равно.
Не смотря на то, что я запустил доту, у меня остались головняки, связанные с реальной жизнью. Но эти головняки я решил забыть, по крайней мере на некоторое время. Хотелось просто закатиться и насладиться этой баклахой.
Но, конечно же, по окончанию этой ночи в голову закрадывались мысли о том, что, возможно, я перешел грань, нарушил границы реальности. Игра перестала казаться развлечением, она стала чем-то большим, чем я ожидал.
Тем не менее, это был незабываемый опыт, о котором я с улыбкой расскажу друзьям. Но на тот момент я просто хотел погрузиться в мир беззаботных битв и победить всех на своем пути.
Я понял, что с такими штуками лучше быть осторожным, иначе можно попасть в большие неприятности. Кто-то мог бы вообще не справиться с этим, но я справился. Знал свои пределы и сумел остановиться.
В завершение можно сказать, что я познал на себе все прелести наркотического опьянения и забытой реальности. Несмотря на то, что это было опасно, я смог подчерпнуть свои силы и понять, что такие вещи не для меня. Но в тот момент, когда я вставился и играл в доту всю ночь, я чувствовал себя настоящим героем. Я был готов покорять весь мир.